Збірка готичної прози «Любов і потойбіччя»

Оформлення та ілюстрації книги - просто неймовірні. Трошки дратували глянцеві сторінки, але може просто я не любитель цього). Відкрила для себе багато нових письменників, але як на мене оповідання По були підібрані занадто однотипні, враховуючи скільки в нього написано, очікувалось щось більш цікавого. Була здивована що Редьярд Кіплінг так само писав готичні оповідання, але в цій книзі його твір - один з найкращіх як на мене. Але як на мене ця збірка гірша ніж Кармілла, і багато творів вийшли занадто повільно однотипними.

Це чтиво під осінню погоду, коли опадає листя, з'являється відчуття пройдешнього літа і сум за тим, що його вже не повернеш) Не дивлячись, на сумні і болючі готичні оповідання, чомусь ловиш дикий кайф по прочитанні і відзначаєш, що ці історії дарують більше комфорту, аніж туги, якою сповненні всі історії під цією обкладинкою. Видання дороге, але дуже якісне: крейдований папір, ілюстрації, все на найвищому рівні. 10\10

Я в захваті від оформлення та ілюстрацій, якби не вони, ця книга не відчувалася б так атмосферно. Насправді мені не дуже зайшли самі оповідання, адже я очікувала трішки іншого, напевно це просто не мій жанр. Поставила 3/5, тому що мені сподобалася більша частина збірки: "Викрадення", "Віра", оповідання По, "Місіс Лант", "З мармуру в повний зріст ", "Рікша привид". Інші оповідання або не торкнулися струн мого серця, або я просто не зрозуміла їх, адже вперше читаю готичну прозу. Але я вважаю, людям потрібно ознайомитися з даною книгою, щоб відкрити для себе щось нове та місцями химерне. Цитати, які я виділила: "Cave amantem. Стережись того, хто любить тебе, остерігатися закоханих"; "Пристрасть чорної крові не говорить, а якщо цілує, то не ротом"; "Випробування є запорукою чесноти, і деколи потрібно гартуватися в печі, щоб очиститися"; "Поки дівоче серце приймає плавання, воно подібне до човна у спокійному морі, що дозволяє керувати собою порухом весла, але щойно здійметься вітер і хвилі почнуть колихати легке судно - воно більше не слухатиметься керма і буде нестися за течією вітру і хвиль"; "Смерть - то безповоротна обставина лиш для тих, хто сподівається на прихильність небес"; "Переконаний сам, я не прагну переконувати"; "Пам'ять, наче тінь - невиразна, змінна, невизначена, нестала. І так само, як тіні, її не можна позбутися, поки існує сонячне світло моєї свідомості"; "Страшно йти до світу мертвих, не проживши половини свого життя. Але в тисячі разів страшніше чекати, як я чекаю серед вас, чогось неймовірно жахливого";

Є щось містичне і справді потойбічне в класичній готиці. Це зібрання цікавих творів, хоча особисто мені було мало, хотілось ще. Більше оповідань, які не читала раніше. Проте збірка надзвичайно якісна, а ілюстрації моторошні в найкращому сенсі, тому що чудово передають пригнічуючу атмосферу. Особливо виділю «Мореллу» шедеврального Едгара По та «Рікша-привид» Кіплінга. Для похмурих дощових вечорів — це ідеальна збірка оповідань.