Пів світу

Класне продовження Пів Короля, навіть не зважаючи на те, що змінився головний діючий персонаж. Все одно читається так само динамічно і невимушено, як і перша частина. Велике сподівання на гарне завершення трилогії у Пів Війни було - воно і виправдало себе. Дуже задоволений. Аберкромбі для мене, на зараз, один зі стовпів фантастичного оповідання сучасного віку. 10\10

Друга частина не менш вражаюча ніж перша. Зʼявляються цікавий жіночий персонаж, і це не типова Мері Сʼю, а жінка яка живе заради бою та спроб довести усім воїнам чоловікам, що жінка теж може боротися, воювати, захищати. Шипачка Бату не без недоліків, але це становлення амбітної дівчини в справжню воїтельку дуже цікаво спостерігати. Цікаве перетворення відбувається й з персонажем першої частини, все більше сірої моралі в діях та рішеннях Ярві.

Завжди трохи страшно читати продовження хороших циклів, адже боязко розгорнути книгу, зануритись у пригоду і розчаруватись. Але це точно не такий випадок. Друга частина циклу «Потрощене море» виявилась ще кращою, ніж перша. Нові персонажі, давні знайомі і друзі переплітаються тут у дивовижному герці. Іронія, сарказм, чорний гумор, жорстокість світу тільки підкреслюють глибокі сенси, закладені автором. Загалом, я просто у захваті і вже біжу читати третю книгу (яка я молодець, що ризикнула купити повний цикл відразу).

​Якби не існувало Джорджа Р.Р. Мартіна, я би либонь зафанатів по тому, як пише Джо Аберкромбі. Читаючи "Пів світу" – другу частину циклу "Потрощене море" – аж надто відчув, як це, коли тобі подобається у книзі буквально все, що у ній є: світ, де все відбувається, боги, які вершать там долю усіх живих істот, мова, якою розмовляють між собою персонажі (яскраві і цікаві, до речі), купа прекрасних діалогів, чудовий гумор, а ще й те, як описані поєдинки і емоції героїв. Подобаються навіть фемінітиви, котрі постійно виникають у тексті поблизу головної персонажки – неперевершеної, природженої (завдяки безлічі годин тренувань) бійчині Шпички Бату. Вже знайомий читачам за першою частиною циклу Ярві тут добровільно позбувся свого статусу королівського сина і прекрасно почувається в ролі міністра, котра йому дивовижно пасує. Саме завдяки цьому молодому але хитромудрому служителеві Батька Миру Шпичка втілює свої найзаповітніші мрії, а Геттландія знаходить сильних союзників, попри те, що на початку історії може здатися, що будь які сподівання на успіх для них обох – і для Шпички, і для Ярві – марні. Ця книга також про дорослішання, бо і Шпичка, і її несподіваний сусід по веслу на човні (і постійний партнер в тренувальних поєдинках) – підлітки, котрим доведеться зустрітися з нездоланними перешкодами, щоби – звісно – поза межею можливостей та із надзусиллями їх здолати. І взагалі, читати книгу, де персонажі з аутсайдерів і невдах, маленькими і невпинними кроками стають справжніми героями, про яких розповідають численні історії та співають пісні – страшенно захопливо. У світі "Пів світу" багато насильства, болю та крові, але є і чимало тих, хто готовий "стати у світло", чого б це їм не коштувало. По секрету (на вушко) кажучи є там навіть таке, що дуже полюбляють поціновувачі творчості таких письменниць, як Сара Дж. Маас та Дженіфер Л. Арментраут – не надто багато, та хіба в цих справах кількість та розмір мають значення... :) А ще книга має просто офігенське художнє оформлення у виконанні Тараса Копанського.

Купив другу книгу в електроному форматі, але не можу її завантажити. Немає навіть кнопки завантажити в кабінеті на сайті

Історія набирає обертів, а світ розширюється. Персонажі стають цікавішими. Не дивлячись на лінійність історії - читається швидко та із великим задоволенням. Із нетерпінням чекаю на переклад третьої книги.

Прочитала тільки 1 і 2 частину з цієї трилогії, і що я можу сказати, для людей які люблять фентезі, та ще й там де є королівства, мечі і т.д - обов'язково для прочитання. Одна насолода читати такі книги.