Цитонікиня

На відміну від другої частини, тут Сандерсон букви не економив, тому розписано все нормально. Спенса все ще приємна персонажка, яка змінюється під впливом обставин. Цікавий і куточок всесвіту, де відбуваються події, і внутрішній конфлікт Спенси, саме під впливом нового оточення. Було пару непоганих сюжетних поворотів, які вгадати не вдалось. Але такого задоволення, як від першої частини отримати знову не вийшло. Оця вся тєлєга з делверами спочатку була цікавою та заглиблення в лор, всю цікавість просто вбило. З натяжкою ця частина отримує 4/5. Персонажі, польоти, кінець і більшість жартів добре, але поруч з Небовиссю ця частина навіть поруч не стояла.

Дочитав трилогію і мені загалом сподобалося, оскільки це такий поп-корн від Сандерсона - динамічний, багато подій, не надто складно, як буває у інших творах Брендона. Тому вважаю, що починати знайомство з Сандерсоном треба з цих книжок, потім переходячи до більш "важких" циклів.

Кожна частина цієї серії відчувається по різному. Перша - це був важкий початок і занурення в історію людей які живуть без надії, але сповнені жаги вижити за будь яку ціну. Друга частина показувала світ за межами цієї жорстокої бульбашки, вона була ніби перехідним етапом і показувала всесвіт за сторони тих, кого на Детриті називали крелами. Третя частина - це пригода, це дослідження, це розуміння без прикрас того, наскільки був жорстоким світ Спенси. І що є дещо інше. Дещо відмінне і краще ніж війна (хоча більшість з нас тепер знає, що майже все краще ніж війна) Мені сподобалось, що в цій частині головна героїня дійсно стає більш дорослою, що читачам показують настікльки непростий шлях у прийманні рішень. Що інколи потрібно робити те, що потрібно, а не те що хочеться. І це дійсно буває боляче, бо як кажуть: "правильні рішення болять найбільше". Слимачка та М-Бот як завжди прекрасні. Інколи мені здається, що вони уособлювали почуття та розум Спенси. Не впевнена, що мені сподобалось пояснення про, те хто ж такі делвери, але в цілому третя частина вийшла більш душевною ніж минула. З нетерпінням чекаю на наступну книжку з цього циклу, яка поверне увагу до життя на Дентриті та може більше розповісти про його внутрішню кухню.

Динамічне та, як завжди в Сандерсона, мастшабне продовження історії Спенси. В ньому Сандерсон ще глибше занурює читача в космічний світ і філософію свого всесвіту. Спенса помітно дорослішає, любовна лінія ненав'язлива та приємна. Хоча знайомі персонажі відходять на другий план, книга захоплює атмосферою, унікальним світом, емоційною глибиною й інтригуючим фіналом, який змушує з нетерпінням чекати розв’язки всієї саги

Для мене книги з серії «Небовись» — різновид ментального відпочинку! Серія читається дуже легко ???? Кожна з трьох частин переважно відбувалася на іншій локації (правильніше навіть у різних частинах галактики), що значно розширює антураж пригод Спенси. У цій частині я не змінила своїх уподобань у героях — це досі Слимачка і М-бот. Лише М-боту я пробачаю, що він просить щось оцінити від 0 до 10 — він це робив задовго до того, як пішла хвиля подібних постів у соцмережах ???? «Цитонікиня» нас готує до завершальної частини: нам нарешті розкрили секрет, звідки взялися делвери, головна героїня розвинула свої здібності, а М-бот отримав здатність відчувати емоції та мислити самостійно. Завжди веселять відсилки героїні до легенд зі Старої Землі та й те, що людство в цьому всесвіті — «дуже агресивний вид», який декілька разів намагався захопити галактику, і це попри те, що серед рас є набагато сильніші види ???? В цій книзі з улюбленого легенда про трупи орків і була маленька згадка про Україну (якщо що оригінал виданий в 2021 році) Одним словом, чекаю на четверту частину

Зачекайте переклад четвертої книги серії, бо будете писати коментар із запитанням коли планується доступ на передзамовлення перекладу Defiant ? :-) В цій частині є те що і в першій і навіть більше!