Богоділ

Друга книга серії «Хроніки Безночі» та продовження подорожі Мії Корвере, яка прагне помститися за свою родину. Задля досягнення своєї мети Мія вступає до гладіаторської колегії, де на арені зустрічає нових союзників і ворогів. Історія сповнена новими інтригами, зрадами та розкриттям зовсім неочікуваних таємниць.

Якщо хвилювалися, що забули усі події «Безночі», то видихайте, бо автор дбайливо виділив початок «Богодолу», щоб нагадати попередні події та персонажів. Це прикольно, поки ніде такого не зустрічала. В цій частині Крістоф наче брав за референс фільм «Гладіатор», ну дуже схоже вийшло. Проте, якщо розглядати інші події книги, то вони досить цікаві та оригінальні. Є і драма, і багацько екшену, гумору. Перед головною (не)героїнею майже завжди поставав складний вибір, заснований на принципах та моралі, особистих переживаннях. Мія краще розкрилась у «Богодолі» як персонаж. Сюжетні повороти мені сподобались, як і книга вцілому. Лише не зовсім зрозуміла бонусний розділ, бо усі герої нові для читача, ти цим не проникаєшся зовсім і це все наче зводиться лише до якогось жарту(?) Більше хотілось би побачити щось з цієї частини бонусом або ексклюзив с наступної. Сподіваюсь, що в останній книзі нам все ж таки про темрянників більше розкажуть, бо тема цікава, але не досліджена достатньо на сторінках.

Мої враження (можливі спойлери): Іііііііііі…… Мені все ще не подобається. Зрозумійте правильно. Об’єктивно, книга хороша. Нуль претензій. Тут є все, що потрібно для хорошого фентезі: ⚫️Цікаві персонажі ⚫️Лор ⚫️Передісторія персонажа ⚫️Розвиток персонажів ⚫️Цікаві герої заднього плану ⚫️Основний плот-твіст ⚫️Неочікувані повороти сюжету Але от не чіпає мене і все на цьому. Я не знаю ????Мені хочеться докопуватись до кожної деталі, щоб якось довести, що ця книга не варта часу. І я знаю, буквально в обличчя, людей які в захваті від цієї історії. Тож, скоріше, проблема в мені. А я ніби людина різностороння????‍♀ Люблю читати і усіляку бридоту типу Екстазі, Осина фабрика. Люблю і просто фентезі, без усіх цих романтичних ліній, типу Ерагона чи Діва проти біди. А не заходить мені той Джей Крістофф і все на цьому????‍♀ А тепер перейдемо до книги. Текст у нас знову починається з такої кількості води, що я потонула при прочитанні???? Я вам кажу, якщо в третій буде теж саме — я скіпну перші сторінки. Звичайно. Звичайно❕ Мої “улюблені” флешбеки, через які я знімаю зірочки кожній книзі. Це такий бісячий прийом???? І типу ок, коли це 3-5 розділів на всю книгу. Ніііііііііііі……. Нам треба всю книгу цим заповнити, а то ж ми нічого не зрозуміємо, якщо нам лінійно дадуть сюжет. ????По-перше, шкода, що руда панянка так тупо померла???? Єдина персонажка, яка в принципі, мала свій характер і не прогнулась під інших. Вона до останнього не облизувала Мію, не цілувала її в дупу. Загалом, проглядується тупа закономірність: усі хто не люблять ГГ — помирають. І це сумно???? Так-так, тут тупий момент і спойлер: я знаю, що технічно, чувирлік з першої книги який любився з Мією помер. Але автор, на който ляд, Тріка воскресив. Тож це підтверджує мою теорію. ????По-друге, через те, як постійно щастить Мії, немає взагалі ніякої думки про те, що існують моменти небезпеки для цієї персонажки. Те, як автор веде її, ти завжди знаєш, що їй пощастить і вона виживе. Тобто — зникає інтрига. І ця закономірність надто постійна. Нам не дають можливості сумнівів, внутрішнього діалогу де “а раптом цього разу, ні?” Ну бо що це таке. Коли ти в тренувальному таборі для спартанців, де тебе ніби мають бити за будь-які суперечки. Але ти все одно всім суперечиш і у 70% випадків, тобі це просто спускають з рук. Бо ти… ти… Нетакуся? А оце постійне Міїне вихваляння “я можу їх всіх вбити”. Ну що це таке… Ти з себе придумала велику мстительку-великомученицю? А головне! Її всі продовжують слухатись. І навіть, коли хтось їй суперечить, каже що її дії тупі… продовжують підкорюватись. Я не розумію за які заслуги. В мене ще логіка не зійшлась зі словом “місяць”. Тому, що в цьому світі не знають що таке “місяць”????, воно буквально не існує. Але всі використовують вимір “пройшов місяць”, тобто повний місячний цикл. Етимологія слова month буквально йде від місяця, як небесного світила. І я сиділа, вже гуглила, бо намагалась зрозуміти мою прогалину в знаннях. (так, в моїй голові купа непотрібної інфи, яку я рідко використовую) Але ж ні, все ж, автор вирішив проштафитись у цьому моменті. Згодна, я вже доїбалась і це можна пропустити. І я не зрозуміла всі ці технологічні штуки, які відбувались. Особливо “битва на кораблях”, бо типу… Якого розміру має бути цей колізей, якщо там вмістили великі кораблі і ще й якісь постройки? А ще й тримали десь тих морських чудовиськ. Говорити про орієнтацію Мії я не бачу сенсу. Було і так зрозуміло з першої книги, що ця дівчинка далеко не гетеро. Але я все ще намагаюсь в своїй голові скласти пазли і якось усвідомити момент, що в першій частині їй 16 років, а в другій 17 років. Плот-твіст з тим, що Багряна церква підвладна Скаеві — була надто очевидною. Я це зрозуміла буквально з 90 сторінки на фразі: — Почуй мене нарешті, — Соліс застережливо здійняв палець, незрячі очі спалахнули. — Ми дамо раду зі Скаевою. Але по своїму. Бо не може “підпільна” організація, про яку знають всі, існувати без підтримки влади. Це вже очевидно з першої книги, хоча автор “дуже намагався” від нас це приховати. Але по факту, шифровальщик з нього нікудишній. Будемо відверті. ????Не зрозуміла я прикола з тим Темряником теж. Сцена в кінці, де вони типу з’єднались, чи не з’єднались… Ну таке шось. Сам чувак по собі дуже муторний. Я навіть не можу підібрати потрібне слово. Бо він залишив після себе відчуття, ніби його поява не мала ніякого сенсу. Поведінка нагадувала підлітка з фанатичної секти, а не дорослого мужчину-воїна. Що з ним було не так? Я не зрозуміла. Це взагалі, риса Крістоффа. Давати нам незрозумілих персонажів, або персонажів, які навпаки дуже цікаві, а потім їх стирати з сюжету ???? І можливо, це б працювало, якби вони давали ріст для ГГ. Але, тут вийшло замкнуте коло. Бо — автор з самого початку робить самодостатню героїню, яка не потребує прогресу. В його очах, вона — ідеальна. Від цього ми лише спостерігаємо за непотрібними деталями. Або ж… ну, теоретично… вони знову існують, щоб підкреслити ідеальність героїні????‍♀Загалом, помітно, що це саме чоловік пише жіночого персонажа. Тільки подумайте про це: ✅Дівчинка 16 років ✅Має ідельно-не-ідеальну зовнішність. Тіло ніби дитяче, але є цицьки і жопа. ✅Вся така ніби сильна, але слабка і потребує захисту ✅Травмована і потребує когось, хто вилікує її травму ✅В сексі — експерементаторка Я ніби відкрила Тредс, де читаю опис ідеальної дівчини в очах якогось мужичка (інцела), який не мав стосунки з реальною жінкою. Мені просто не вистачило. Все повторюється знову-і-знову. Знову, персонажка йде кудись і навчається, щоб здійснити план помсти. Знову, у неї нічого не виходить і все тікає з її рук. Знову, у нас не розгадані жодні таємниці, які нам дали ще в першій книзі. Знову, питань стає більше, а відповідей ще менше. Так, тут достатньо битва, баталій. Мія нарешті навчилась використовувати власні сили. Але на цьому цікавинки закінчуються. Забагато безтолкового тексту. Це чимось нагадує “графоманію”. Ніби автору платили за кількість слів і йому довелось витиснути з себе більше ніж потрібно. Я, звичайно, прочитаю третю частину. Але я не впевнена, що це буде краще. Бо поки, Джей мене розчаровує.

Якщо ви втомилися від супер всесильний головних героїнь, то ця книга точно для вас. Хоч Мію і прийняли до осердя вбивць, вона все одно мусить ще дуже багато чого навчитися, щоб зберегти своє життя. Любов, дружба, втрата, сповідання, і викриття істини - це все присутньо в книзі і викликає просто вау ух емоції. З нетерпінням чекаю на продовження!

"Богоділ" - друга частина серії книг "Хроніки Безночі". Я була в захваті. Тут Мія повстає вже більш дорослою, більш зрілою і з розумінням та усвідомленням, що всі її дії мають наслідки. Відносно сюжету - це було неймовірно, я не могла відірватися від книги. Все було динамічно, неочікувано і навіть полум'яно. Читалась книга дуже легко. Зноски від Джея Крістоффа - це окремий вид мистецтва. Ну і якісь книг видавництва "Небо" - це підпал З нетерпінням чекаю на 3 частину

Окрема дяка за короткий переказ подій минулої книги. Це все ще прекрасно і саркастично написана історія. Крістофф не зрадив структуру першої книги і тут так само інформація подається через 2 часові проміжки з'єднуючись на середині з його єдкими коментарями. Органічно вписані сцени хот 18+ які є і на самому початку книги. І як тільки ти думаєш, що сюжет стабілізується як пан Крістофф перевертає це все на 360 з охопленням всього спектру емоцій і нових інтриг та поворотів. Пан Добрик і Затьмара вкрали моє серце, їхня гризанина між собою добряче піднімає настрій. З нетерпінням чекаю смерканок

Перша частина цього циклу була для мене доволі не поганою , тому пізніше купив і другу... і як би не так, але друга частина циклу виявилася тією якоюсь "гумовою"...(А точніше розтягнутою і сюжетною дірою. ) Як на мене так, середину книжки можна просто викинути і ні чорта не зміниться. Описати те, що сталося, у двох реченнях і досить. Вчинки головної героїні мені були незрозумілі (Якщо в першій частині ще якось все виправдано, то в другій все під великим питанням); Початок книги знатно зачепив, все було досить-таки динамічно, і я вже налаштувався на довгу й цікаву мандрівку у "світи Джея Крістоффа", але на жаль, і ах... Але третю частину все-таки прочитаю, сподіваючись на "вау ефект", бо кінцівка підігріла інтерес...

Багато компліментів отримує автор і це, безсумнівно, правда. Дуже подобається його стиль та темп оповідання. Побудова історії та всесвіту на колосальному рівні. Дуже шкода, що маємо дуже мало його перекладених творів. Чекаємо на заключну частину та сагу про вампірів. Хроніки Безночі читати усім - і фанатам фентезі, і просто пересічним читачам, які полюбляють гарні історії.

Богоділ" Джея Крістофа не розчарував - динамічний сюжет, щедра порція сарказму та історія, що затягує з перших сторінок. Якщо ви ще вагаєтесь, чи купувати - не сумнівайтеся, книга справді варта уваги. З нетерпінням чекаю на третю частину!

Прекрасний представник сучасного високого фентезі. Мова автора та його стиль - однозначно любов, ще такого не зустрічала і це додає особливого шарму історії. Сам сюжет звичний як для такого жанру, але, тим не менш, гарно пропрацьований, цікаво спостерігати за подіями. А тим більше за персонажами: кожен по своєму цікавий, усі зі своєю історією, мотивацією і секретами. Тож бути впевненим хто і як діятиме далі ніколи не вдається ????????

Ця книга надзвичайно прекрасна. Темна, жорстока, болюча... але яка ж вона цікава та захоплююча! Моментами від напруги я забувала дихати, моментами я не могла стримати сміх/гнів і записувала подрузі голосові, щоб просто поділитися цими емоціями. Після першої частини у мене виникло відчуття, що Мія вже встигла досягти своєї вершини і далі буде тільки помста, але ні! Автор показує нам, що їй ще є куди рости, відточувати свої навички, щоб кожного разу долати все розумнішого і хитрішого ворога. А ті дві таємниці, які ми дізнаємося вкінці просто змусили мене жадати продовження... Джей Крістофф - геній! Я хочу побачити, як Мія Корвере повалить імперію, вб'є своїх ворогів, поверне на землю ніч і нарешті буде щасливою) Залишилося якось дочекатися на третю частину))

Темне, жорстке, епічне фентезі з круто прописаним світоустрієм. Жорстке, бо присутні непристойна лексика та жорстокі вбивства. Головна героїня Мія з її вірним другом Паном Добриком підкорила моє серце. Сильна, розумна, наполеглива, йде до своєї цілі, навіть, якщо це - помста. Випробування і шлях, який вона обрала, не для людей зі слабкими нервами. Якщо перша книга завершилась більш менш з логічним завершенням, то друга - це повний треш з багатьма відкритими питаннями. І неочікувані зміни героїні з новим відкритим досвідом - тут точно не засумуєш. Анотацію не буду переповідати за сам сюжет, але підсумую, що цей цикл мені подобається, з нетерпінням чекаю заключну книгу із трилогії.

Прекрасне продовження першої частини, яке ще більше занурює у цей темний світ. Обожнюю коментарі автора (окрім історичних відомостей, якщо чесно) та сарказм головної героїні. Фінальний сюжетний поворот був для мене абсолютно неочікуваним. Оригінальний всесвіт із загадковою магією, яку не так легко зрозуміти, і повна відсутність добрих чи «правильних» героїв роблять цю історію неперевершеною. Книга буквально затягує, і тепер я не можу дочекатися продовження. Однозначно одне з найкращих фентезі, яке я читала

Якщо я думала, що у першій частині несподівані повороти, то в другій їх теж немало. Та ще й яких! Сарказм автора лишився так само чудовим. Але головне - Мія. Вона не «класничний герой». Вона не рятівниця. І все ж… Спостерігати за нею, її рішеннями та діями було надзвичайно захопливо. А фінал такий, що третя частина потрібна ВЖЕ

Геніальна книга від геніального Джея Крістоффа. Настільки вдало маніпулювати читачами та в останній главі перевернути все з ніг на голову - це ще треба вміти. Мені терміново треба третя частина! Друга книга зовсім не поступається першій, можу сказати навіть, що вона мене ще більше вразила. Настільки динамічно та насичено подіями, цікаві політичні інтриги, сюжетні повороти, які змушують тебе вголос кричати «та ладно!», прекрасні цікаві різнобічні персонажі.

Максимально захоплюючи книжка. Тримає у напрузі від першої сторінки. Тепер з нетерпінням очікуючи 3 книжку. Автор настільки кайфово пише. Сюжет має такі карколомні повороти, що аж не віриш, що в когось аж така фантазія. Щиро рекомендую. Але готуйтеся до великої кількості крові та декількох пікантний сцен. Цікаво, коли буде третя частина?)

Про неї відгукуються по-різному:багато кривавих сцен,нелогічна, нудна,або ж та,яка поселилась в душі та серці. Мова автора-це окрема любов! Це однозначно темне фентезі зі всіма 18+,які лише можуть бути. Поділ добра та зла ефемерний. Мої плюси: ????Головна героїня звичайна, не супер красуня,така як всі ????Динаміка та повороти сюжету ????Класний світоустрій та магічна складова ????ВСІ персонажі не картонні,у всіх своя історія та свої таргани ????Зрозуміла мотивація персонажів ????Пан Добрик та Затьмара,їхня «не любов» Мої мінуси: ???? немає Я закохалась в цей світ. В описи материків,міст та місць,в опис персонажів, іронію автора та сарказм гг.Книгу можна розбирати на цитати. Агресивно рекомендую 5/5.

ой, Крістофф це просто кохання навічно те як він пише, це просто щось неймовірне його манера спілкування з читачем через сноски це просто щось моментами доводило аж до психів, як він міг підшучувати над читачем. мені дуже сподобалась ця серія, з нетерпінням чекаю третю книгу. а загалом, сюжет огонь, головна героїня Мія Корветте просто пушка, яка може і пристрелити ????

9/10 У автора незвична манера письма, але цим він мене і вразив. Достатньо матюків, але вони настільки доцільні, що я навіть не завжди помічала. Всесвіт теж гарно продуманий, але трішки складний був, особисто для мене, в розумінні. Сюжет мені ну дуже сподобався, логічність поведінки персонажів, їх характери, несподівані повороти, де іноді щелепа відвисає, настільки гармонійні, що хочеться читати далі і далі. Насправді, першим главам я б дала 7/10, а ось всій іншій частині книги можна дати 9/10, а то й 10/10. Ну, хоч вбийте, але не люблю я, коли одну главу - наш час, іншу - минуле. Це викликає довгу "розкачку" і не одразу можеш влитися у всесвіт. І все ж таки, багато плюсів переважають ці мінуси, тому я точно буду перечитувати цю книгу ще багато разів. Так що, якщо ви любителі темного фентезі, моря крові, незвичного сюжету і нецензурного опису, ласкаво просимо до цієї серії.

Ця серія, це однозначно любов???????????? Просто неймовірно класна головна героїня: сильна, вольова, розумна... Гарно прописаний світоустрій. Тут є все, і інтриги і загадки, дружба і зрада, а токож магія і ой які ж неочікувані повороти сюжету. З огляду на те, як закінчилась друга частина, то третя має бути не менш захопливою та інтригуючою, аможе навіть і більше????. З великим нетерпінням чекаю на вихід третьої частини " Смерканок"

Однозначно найкраще фентезі прочитане за все життя ❤️❤️❤️ Неймовірно класно прописаний світоустрій, та характери героїв. Однозначно рекомендую до прочитання хто як і я любить фентезі, думаю що отримаєте задоволення від читання ???????????????? що першу частину, що другу проковтнула дуже швидко. Тепер буду очікувати наступну частину.

Увауууу! Я не очікувала, але чорт забирай, друга частина навіть краще за першу! Як таке можливо?! Аберкромбі просто геній і мій улюблений автор! Як дочекатися третю?!

Для тих хто любить пригодницьке фентезі з сильною головною героїнею це ваш топ в кошик. Нема забагато романтики, дуже легко читається і цікавий сюжет. Перечитала багато різного фентезі але це в моєму серденьку через дуже цікавий розвиток подій і багато персонажів. Ну і небо як завжди на висоті з ілюстраціями і картою ????

Ця книга увійшла в краще прочитане за 2024 рік, стиль автора шикарний, а переклад і ілюстрації від Небо заставили мене чекати 3 частину саме в українському перекладі і не купувати на англійській, також я купила англійською мовою його цикл Імперія Вампірів, там дуже гарні ілюстрації і я сподіваюся що Небо зроблять бомбічну книгу! Мія в моємо сердечку назавжди, це не романтичне фентезі, не чекайте тут яскраву любовну лінію, але історія, повороти сюжету і герої цієї книги завоюють ваше серце!

друга частина сподобалася навіть більше за першу, що складно було уявити раніше ???????? я фанатка стилю джея крістоффа й з нетерпінням чекатиму на наступні його твори у видавництві! то от, про книгу: неочікуваний сетинг, дуже appealing другорядні персонажі, а також розвиток головної героїні та її усвідомлення своєї сексуальності. за цим справді було цікаво спостерігати, як і за дуже неочікуваним поворотом у плані помсти Мією кривдникам її фамілії. дочекатися б останньої книжки))