Сади місяця

Неіронічно не розумію людей, які кажуть, що "Сади місяця" важко читаються, незрозуміло що відбувається і т.д. і т.п. Я років з 6-7 тому перелопатив 9 із 10 книг Малаза (руснявою, винен, каюсь) і дуже нормально кайфанув. На основі цього можу чітко заявити, що "Сади місяця", насправді, одна з найкращих книг в серії і тут, порівняно з деякими іншими книгами, ще все досить зрозуміло. Сумніваюся, що можна було б зробити вступну книгу до настільки здоровенної епічної серії більш "зрозумілішою". Якщо сказати про серію загалом - вона не сильно зайде любителям вишуканої прози, глибоких багатошарових персонажів, (тут є такі, але в цілому в Еріксона з глибокими персонажами справи не прям гладко) або навіть людям яким просто треба прямолінійна і проста як табуретка історія. Еріксон береіншим: масштабом. І розмах тут такий, що дай Боже. Історія простягається на тисячі кілометрів і десятки (а то ніби і сотні) тисяч років. Лор інколи доводилося висмоктувати краплями, щоб зрозуміти що тут взагалі. Але саме це і було по кайфу. Не знаю як Еріксон це зробив, але після Малазу я впевнився, що людська фантазія схоже дійсно не має меж. "Сади місяця" українською вже придбав, але ще не брався (оціночка авансом). Маю два сподівання від серії і видавництва: 1. Що переклад буде гарний, бо читати Еріксона в неякісному перекладі було б пеклом. 2. Що в перспективі буде випущена вся серія, бо опинитися лише з 2ма книгами буде нормальним таким попадаловом. А я ж так чекав і чекаю, щоб знову це все перечитати.

????????????Книга супер, як серія просто шикарна( для любителів довгих серіалів саме те). Ілюстрації підкачали, але головне зміст і світ. Немає простого способу описати цю книгу, з першої сторінки ви занурюєтеся у світ фентезі без опису персонажів або пояснення сюжету. На питання, що виникають, рідко знаходяться відповіді, а якщо і знаходяться, то відповіді породжують ще більше питань. Якщо ви сподівалися, що це буде книга в стилі фентезі, яка допоможе скоротати кілька нудних вечорів, то ви здивуєтеся, оскільки ця історія вимагатиме вашої повної і неослабної уваги з самого початку. Це якщо ви хочете зрозуміти, що відбувається... Як і в багатьох інших нових романах у жанрі фентезі, тут багато нових імен, персонажів і місць, з якими вам доведеться зіткнутися, перш ніж ви зможете повною мірою насолодитися книгою. У цьому відношенні «Сади Місяця» важчі за інші, оскільки за дуже короткий проміжок часу в оповідання вступає безліч персонажів, за якими потрібно встигати стежити. Однак, без сумніву, це варто того, щоб прочитати книгу до кінця, оскільки вся історія складається чудово, і сюжет починає набувати все більшого сенсу. Слід також зазначити, що вам доведеться вивчати не тільки людей і місця, а й богів, які втручаються в боротьбу людства. Уяві Стівена Еріксона, звичайно, можна тільки дивуватися, адже він вдихнув нове життя в жанр фентезі своїми новими ідеями і творіннями.

Ставлю оцінку передчасно,ще не дочитавши,але просто тому що я вже хочу щоб було опубліковано більш книг цієї серії,як написала тут одна пані,це справді складна книга,це фентезі не для початківців,купа персонажів,велика кількість локацій і згадки про події,про які ми як читачі нічого не знаємо,але повірте,це окупиться.Не намагайтесь запам'ятати кожне ім'я і кожну локацію,кожного згаданого бога чи персонажа,пливіть по сторінкам і кайфуйте цією гнітючою і вогкою атмосферою світу,яку автор описав явно з любов'ю і пристрастю,думаю він занадто захопився,в чому він і сам зізнається у вступі, він кидає вас у вир подій,прямо посеред поле бійні,ви будете загубленим малям яке буде навпомацки пробиратись крізь туман війни,і будьте певні що ваші намагання пізнати цей світ окупляться сповна!Мене як доволі посереднього читача,не вибагливого і звикшого до простеньких романів,ця історія захопила буквально з першої сторінки,я сидів за робочим місцем і рахував години коли зможу дотягнутись до книги і перелистнути ще одну сторінку і пірнути у цей неймовірний всесвіт,коротше,не бійтесь пізнавати щось складніше за бульварні романи,це не так складно,і я тому підтвердження.

Книга починається без пояснення минулого світу, з купою персонажів та термінів. Складно з першого разу зрозуміти, хто хто і що взагалі відбувається - дуже важко читати. Треба неабияке терпіння, щоб продратись крізь текст - мені його не вистачило. Як би хоча б стиль письма захоплював (наприклад, як складність перших 800 сторінок Шляху Королів, але разом з тим повне задоволення від того, як Сандерсон пише), щоб витрачати час на книгу, але для мене цього не сталося. Оцінку не ставлю.

Йой, що ж це діється. Видавництво вирішило усі найкращі фентезі романи видати. Еріксон це люта база. Чекаємо із нетерпінням