Чорна Рота

ISBN: Видавництво: Nebo Booklab Publishing
640.00 грн.
chorna-rota

Чорна Рота

640.00 грн.

Ти, той, хто прийде після мене строчити ці Аннали, вже маєш розуміти, що я не зважуюсь висвітлювати всю правду про наш гурт мерзотників. Відомо, що вони жорстокі, агресивні та нетямущі. Вони — цілк...Детальніше

Ти, той, хто прийде після мене строчити ці Аннали, вже маєш розуміти, що я не зважуюсь висвітлювати всю правду про наш гурт мерзотників. Відомо, що вони жорстокі, агресивні та нетямущі. Вони — цілковиті дикуни, які втілюють свої найогидніші фантазії, а їхню поведінку вгамовує лише присутність кількох пристойних чоловіків. Я не надто часто демонструю цей бік, оскільки це мої побратими, моя родина, а мене вчили не говорити погано про рідню.

Дехто вважає, що Пані, щойно пробуджена з багатовікового забуття, стоїть між людством і злом. Дехто вважає, що вона сама — зло. Найманці Чорної Роти йдуть на службу до Пані, вони беруть платню й роблять те, що повинні, ховаючи сумніви разом із мерцями. Існує пророцтво, що десь відродилася Біла Троянда, щоб знову втілити добро. Яка роль у цьому протистоянні призначена Чорній Роті? Чи зможуть найманці вижити у цій кривавій битві зла проти добра?

Сховати

Про авторів

Ґлен Кук — американський фантаст, автор творів у науково-фантастичному та фентезійному стилях.

Особливу популярність письменнику приніс цикл «Чорна рота», сюжет якого оповідає історію загону найманців протягом декількох десятиріч. У наш час цикл налічує 10 виданих книг, став фактично класикою жанру і користується особливою повагою серед колишніх військових. Коли Ґлена Кука запитали про причини такої популярності серії, він відповів: «Головні герої поводяться так, як на їх місці діяли б реальні хлопці. Це не оспівування війни; просто люди, що роблять свою роботу. Головні герої — справжні солдати. Вони зовсім не схожі на солдатів, як їх уявляють собі люди, що ніколи не служили в армії. Саме це і подобається хлопцям, що пройшли службу».

Над книгою працювали

Автор Ґлен Кук

Переклад із англійської Наталі Гайдай

Літературний редактор Юрій Даценко

Випускова редакторка Катерина Манакова 

Артдиректорка Ганна Болотна

Головна дизайнерка Антоніна Миколенко

Ілюстрації Богдана Грищука

Ілюстратор обкладинки Юрій Копанський

Верстка Альони Ленської

Характеристики
ISBN 978-617-8383-51-0
Іл. обкладинки Юрій Копанський
Автори Ґлен Кук
Перекладачі Наталя Гайдай
Ілюстрації Богдан Грищук
Розмір 163x240
Вага 620
Кількість сторінок 312
 
Обкладинка
  • Тверда
Жанр
  • Фентезі
Цикл
  • Чорна Рота
Серія
  • Небомагія
Мова
  • Українська
4.17
Середній рейтинг
(Відгуків: 6)
5.00
50%
4.00
34%
3.00
0%
2.00
17%
1.00
0%
Додати відгук

Додати відгук

Ваш емейл публікуватися не буде, щоб запобігти спаму. Обов'язкові поля позначені*

1 2 3 4 5

Підтримка форматів для зображень: .png, .jpg, .jpeg
Підтримка форматів для відео: .avi, .mp4
Розмір: до 30МБ

  • avatar
    Ірина Тимків 05/02/2025 16:51:34

    Книжка "Чорна Рота" виглядає дуже естетично, її оформлення справді вражає. Шкода, що таке оформлення не було у "Безніч" і "Богоділ".((( Що стосується самого тексту, то мені важко було в ньому орієнтуватися через численні прізвиська головних героїв і назви міст це все трохи плуталось у голові. Хоча історія зазвичай мені близька, і я люблю морально складних персонажів, ця книга не захопила мене повністю. Поки не можу сказати, чи буду читати продовження, і чи сподобався мені стиль автора.

  • avatar
    Тетяна Бородій 26/01/2025 15:24:44

    Сподіваюсь ви не сильно привязані до моралі бо буде ой як тяжко. Головне правило є відсутність правил. А все інше це те за шо може прилетіти єслі не слухати Капітана Хоч і описи не розкажуть яка елегантна різьба в того чи іншого карнизу але бляха ці описи динамічні і ти ніби дивишся фільм не відволікаючись на пусті слова. Все чітко і по ділу. Ой не знаєш як виглядає хтось? Будь уважніший бо описи когось тут зустрічаються ше рідше ніж красномовство над світлом ясного місяця і дзвенячих зірок. А ше дуже вумні дядьки які шарять за стратегію, госпади скільки їх і всі такі не схожі. Не без жартиків один одного бо вони усі не просто воїни, а брати. Їх омила кров ворога і вони мають можливо найміцніші вузи ніж усі ми. Це вам не пусті слова. Але благаю не будьте їхніми ворогами і якщо бачили шось шо не треба бачити, тікайте. Хоча навряд це допоможе маючи під своїм боком магів які вас вистежать. Наказ наказом але сліди замітати потрібно за будь-яку ціну навіть якщо весь трактир чи місто прийдеться вирізати???? Свідки це проблема. Тепер щасти вам і хай благословить вас ваш бог. Якщо він живий❤️

  • avatar
    Olga Leliukh 25/01/2025 17:21:02

    Я прочитала 100 сторінок «Чорної роти» і поки закинула. Це насправді багато про що говорить, бо я рідко закидаю книги. Крім того, там загалом 300 ст, але дається мені ця історія так складно, що постійно її відкладаю. В чому складність: автор не зважає практично на читача – нас кидають відразу в історію без попереднього пояснення світоустрою. Це могло б бути класно, якби не той факт, що до 100 сторінки я так і не зрозуміла того світу, а це вже третина книги. Є багато героїв, які мало охарактеризовані. Декого навіть толком зовнішньо не описали. Вони постійно контактують між собою і я ловила себе на думці, що не розумію що відбувається. Це дарк фентезі і атмосфера дійсно дуже похмура. Але на жорстких моментах, які мають тиснути на нерви – автор дає задню і не деталізує. Для досвідченого читача цей дарк не достатньо дарк.

  • avatar
    Анатолій Чмеренко 23/01/2025 18:32:02

    Цей світ такий схожий на наш, ніким не вигаданий. Небо над головою переливається всіма градаціями сірого, а під ногами хлюпає бруд будь-яких сортів, відомих природі. Вже сама назва циклу дуже іронічна. У роки Столітньої війни, «Білими загонами» (ротами) називали загони ополчення, діяльності яких був присвячений знаменитий історичний роман Артура Конан Дойла, який також оповідає про лицарський кодекс честі, обов'язок перед короною і т.д. У кодексі честі Чорної роти всього один пункт: робота, оплачена наймачем має бути виконана за будь-яку ціну, та й борг перед кимось у них може бути лише картковий... На відміну від майстрів полотен демонстративного уникнення реальності, таких як Толкієн, у Кука вийшов світ, в який фізично не вдасться втекти від повсякденності, аж надто він на неї скидається. Більше того, сама структура загону, де його члени за примітивними масками-кличками, ховаються від гріхів власного минулого, підозріло нагадує знаменитий Іноземний Легіон. Найманці — не надлюди, їхні успіхи в компаніях пояснюються не природною невразливістю, а досвідом та військовою кмітливістю. І саме тому, ганяючи в першій книзі ненавчених повстанців, як сліпих кошенят, вони тим не менш відразу ж починають зазнавати втрат, коли їм доводиться зіткнутися з більш серйозним противником. До речі, реалістичність – це головний козир «Dark fantasy» у виконанні Кука. На відміну, від багатьох власних же послідовників, він не намагається приголомшити і шокувати читача кров'ю, що ллється, живодерні або відірваними кінцівками: у його книгах цього достатньо, але анітрохи не більше, ніж у реаліях справжньої війни, веденої за справжніми, невигаданими правилами. Але й менше. Війна — це колись непогані, загалом люди змушені робити погані, а іноді й дуже погані речі. А ще війна — це безформне сміттєзвалище озброєних людських тіл, яких розпирає від власного страху. І єдине, що рятує в цей момент від безглуздої смерті — Дух Братства, втілення Єдиного Духу «Чорної роти», який і відрізняє її членів від інших озброєних тіл на цьому полі. Честь продається, відвага купується, любов меркне, і тільки Узи цього непорушного Бойового Братства, виглядають єдиним абсолютом у цьому похмурому та жорстокому світі.

  • avatar
    Андрій Овчарук 16/01/2025 14:18:11

    ​Рівно сто тисяч років тому (за моїм теперішнім сприйняттям часу) в одному чарівному місці, якого більше не існує в тому вигляді, стані та відчуттях, яким я його пам'ятаю, на старому піаніно (яке ми згодом спалили — задовго до того, як українці стали підпалювати піаніно на честь наших загиблих пілотів) стояла купка книг (на жаль, російською мовою) знесених кимось в якості умовного буккросингу. Другою книгою, яку я взяв почитати з тамтої купки, була "Гра престолів", котра (разом із всією наразі написаною "Піснею Льоду та Полум'я") стала моєю наразі улюбленою вигаданою історією. Але першою я тоді прочитав книгу The Black Company Ґлена Кука, яка нещодавно вийшла українською мовою під назвою "Чорна Рота". За чотирнадцять (тобто сто тисяч, за моєю системою літочислення) років я повністю забув, що там було, тому зараз прочитав книгу ніби вперше і здивувався, бо читаючи відчував легке роздратування — чи то на ненадійного оповідача Воркотуна, чи через переклад (який я, навіть якби порівнював з оригіналом — навряд чи зміг би адекватно оцінити), чи на війну (котра ніколи і ніде не спиняється), чи на мужиків на війні, які дуже бісять, коли ти змушений знаходитися серед них. Чорна Рота — це великий і елітний загін найманців, який воює за тих, хто платить їм дзвінкою монетою, особливо не переймаючись, що саме їм доведеться робити на такій службі. А робити доводиться огидні, лихі, паскудні і темні речі. Воркотун — єдиний більш-менш кваліфікований лікар у підрозділі і, за сумісництвом, той, хто пише життєпис Роти. Від того, які саме події йому здаються важливими, залежатиме і те, що знатимуть про Чорну Роту майбутні покоління. "Чорна Рота" — це темне і безжалісне фентезі, героями якого є не благородні лицарі, не видатні полководці і милосердні правителі. Головні ролі тут належать покидькам і злочинцям, звичайним воякам-буркотунам, божевільним чарівникам, роботягам-піхотинцям, які змушені виконувати на війні найчорнішу роботу — від рукотворного створення рубежів до обезголовлене ворогів у протистоянні на полі бою. Воркотун може і не найкращий оповідач, але ж найліпший з тих, на кого можуть розраховувати його брати по зброї. Він нічогісінько не петрає а магії, тому і читачеві часом складно зрозуміти, що відбувається на полі бою, коли до битви долучаються чарівники, або коли вони починають змагатися між собою, за першої ж нагоди. Ґлен Кук — колишній військовий ВМС США, і може тому його персонажі такі схожі на будь-яких військових. Ці хлопці — не вершителі долі, а звичайні солдати, роботяги, сіль землі, Микола з Делятина, бусифікований місцевим ТЦК влітку 2024 року. Читати "Чорну Роту" непросто, позаяк оповідач нічого не пояснює — читач сам мусить здогадуватися, яким є той похмурий світ, де задля перемоги умовного добра над умовним злом, потрібно вбити всіх ворогів, не шкодуючи союзників. Класна книжка і сприймається наче сімейна комедія, у порівнянні з реальним життям в Україні зараз.

  • avatar
    Віталія Мезенцева 15/01/2025 19:52:42

    Якщо ви ще не прочитали це, то швиденько, не баріться, якщо любите дорстоке, епічне, темне фентезі) Неймовірно!

nova nebo

Оновлене пакування без пошкоджень

замовляй подарункове пакування окремо