Знайомтесь, Надія Дойчева!

Чим ви надихаєтесь?

Я взагалі не вважаю, що для повсякденної роботи потрібне якесь особливе натхнення. Швидше, я знаю, для кого і для чого я маю щось робити. Головна умова для роботи — це достатній спокій і тиша навколо. І чим більший дефіцит цього, тим кращий ефект буває, коли ці умови нарешті складаються. Іноді виникають несподівані, незаплановані ідеї. Певно, до цього і призводить якийсь особливий стан, який і зветься натхненням. Але швидше, це більш пов'язане з хімією процесів в організмі, а не якимось осяянням зверху.

 

Улюблений герой із книги «Північне сяйво» та як ви ставитесь до Філіпа Пулмана?

Улюблені герої — Серафіна Пеккала і Фардер Корам. Це дужа красива фаталістична історія. Про те, що людей часто розділяють обставини, несумісні їз гармонійними стосунками між ними. Я в літературі часто ототожнюю себе з відьмами. Це сімейне, мою бабусю в селі вважали трохи відьмою. Вона це заперечувала, звісно :) Але всі до неї йшли поворожити. Кількох вона навіть від алкоголізму вилікувала. Просто говорила: «Перестань пити!» І в кількох випадках це подіяло. Пулман став одним з моїх улюблених авторів. Мене захоплює, як він створює дуже складну конструкцію мультивсесвіту із базовими параметрами, яких дотримується впродовж усієї трилогії. Його світ незатишний, некомфортний, але дуже логічний і захоплюючий. Якщо є книги, які змінюють життя, то ця трилогія може стати для підлітка саме такою книгою. Вона сприяє формуванню незалежності суджень!

Яка ваша улюблена техніка?

Вже давно — цифрова графіка, і освоєння її не має меж. Але оскільки я досить довгий час працювала на аналогових носіях (я вступила в художнє училище у 98 році), то зараз мені цікаві цифрові зображення, які нагадують живопис фарбами. Люблю поєднувати малювання на матеріальних носіях їх можливостями цифрових технік.

Чому ви вирішили стати ілюстраторкою? Як ви прийшли в цю сферу?

Не можу пригадати, що я колись прийняла однозначне рішення стосовно вибору професії. Це наслідок багатьох обставин, і я не виключаю того, що буду розвиватись трохи в інших напрямках. Сучасний віртуальний світ пропонує безліч можливостей. Професійно навчатись образотворчому мистецтву я почала в 15 років. З того часу моя професійна діяльність пов'язана з цим безпосередньо, і це не тільки ілюстрація. Чудово, що зараз є можливість навчатись впродовж усього життя, не залишаючи своє робоче місце.

Які поради ви можете дати молодим художникам?

Думаю, безглуздо радити щось на кшталт «багато дивитись, подорожувати, чужому навчатись — свого не цуратись...», про це молодь знає краще. Мабуть, від «старих» доцільна єдина порада: цінувати близьких і здоров'я, достатньо спати. Це ресурси, які не оновлюються!

Як шукати замовника?

Зараз ситуація дуже змінилась у порівнянні з часами, коли я ще шукала замовників, тепер вони мене знаходять самі. Але звичайно ж, по можливості, бути присутнім на всіх спеціалізованих заходах. Головне, щоб це не поглинало весь час, необхідний для роботи й розвитку. Тут кожен сам має відчувати баланс.

 

Як ви ставитесь до критики? Чи потрібно боротися із хейтерами?

Взагалі, це цікаве явище. Мене дивують люди, які знаходять час для негативних коментарів, адже у мене бракує часу взагалі читати будь-які коментарі. Тому я вважаю, що кращий спосіб — не реагувати.
Звісно, кожен має право на висловлення власної думки, але й кожен, у свою чергу, має право не цікавитись чиїмось думками. Взагалі, я ще зі шкільних років маю «щеплення» від хейтерів, і кожен напад — це своєрідна бустерна доза.

 

Яку б книги ви мріяли проілюструвати?

Не буду говорити про ті, про які давно мріяла і які вже внесені в календарний план, але в далекій перспективі думаю про «Декамерон». Це актуально в контексті танення льодовиків з прихованими там давно забутими вірусами.