Зловісний

4,5/5⭐️ Це було цікаво, моментами напружено, але чогось не вистачило до 5⭐️ Цілком самодостатня книга, після якої можна і не читати продовження, адже кінець зрозумілий, але я все одно планую читати продовження, бо дуже вже полюбились персонажі????

Я ще не читала подібної історії, тому мені і порівнювати немає з чим. Напевно, тому мені так і сподобалося. Бо для мене це було щось нове. Єдине, що я знала про цю книгу - це те, що це супергеройська історія. І я собі в голові уже намалювала щось типу “Шазам”. Але це зовсім не те. Це дуже похмура, темна історія, наповнена смертями і безнадією. Віктор і Елі познайомилися ще в університеті. Вони були співмешканцями, дружили. У Віктора було навіть досить благоговійне відношення до Елі. Він завжди хотів бути поряд, потрібним, важливим. У студентські роки вони провели над собою експеримент, і кожен з них змінився. І от пройшло десять років. В обох з них є єдина ціль в житті - вбити свого друга. Елі хоче вбити Віктора, бо вважає його і подібних йому небезпечними для суспільства. Він вважає себе героєм, який звільняє цей світ від погані. А Віктор вважає, що єдина погань у світі це Елі. І його треба зупинити. Дружба досить швидко перетворилася на смертельну гонку. На Goodreds показує що це трилогія. Але книга, як на мене, закінчена. Не знаю, що там далі буде. Але мені цікаво дізнатися.

Вайб дарк академії, Екстраордитнарні, вам доведеться чекати весь цикл щоб розібратися хто в цій історії справжній антогоніст, хто правий а хто помилається!Арти це окрема любов в цій книзі, після цієї книги раджу читати комікс який йде як 1,5 частина а далі ми чекаємо в березні продовження! ну Шваб це любов!

Фантастичний роман "Зловісний" розповідає про двох університетських друзів, котрі в одну мить стали смертельними ворогами, а їхня ворожнеча триває десятиліття. Розлогий мегаполіс Меріт стане ареною їхньої фінальної битви. 22-річний Віктор Вейл був самітником - ніким не цікавився, ні з ким не зближувався, присвячуючи час лише навчанню. Винятком став тільки Еліот Кардейл - успішний і популярний студент: "Елі, який вірив у Бога й таїв монстра всередині - як і Віктор, але краще маскувався". Обираючи тему дипломної роботи, хлопці зацікавилися ЕО - ЕкстраОрдинарними людьми з надзвичайними здібностями: регенерація, телепатія, телепортація, підкорення власній волі, надсила тощо - в їхньому існуванні ніхто достеменно не був упевнений, але слухи ходили вже давно. Все починалось просто як цікавість, але темний поворот у науковій роботі та подальша катастрофа зруйнували дружбу й назавжди змінили долі колишніх приятелів. І не лише їхні. Оповідь ведеться за допомогою кількох часових ліній минулого, що розкривають історії персонажів, та лінії теперішнього. На початку книги ми бачимо 32-річного Віктора, котрий щойно втік з в'язниці, та майже 13-літню Сідні Кларк, котру тільки-но підстрелили. "Обидва світловолосі й блідолиці", схожі на батька й дочку - розкопують свіжу могилу ????. Елі тим часом одержимий ЕО. Він вважає, що вони вже не люди, а щось холодне й зловісне, спотворені й жорстокі версії себе колишніх, яким бракує емпатії, рівноваги, страху, усвідомлення наслідків, самоконтролю. Сам же він, засліплений вірою у Бога та власну унікальність, вважає, що має особливе призначення, місію, нібито Бог дозволяє йому "грати в суддю, присяжних і ката". Історії, характери, мотивація персонажів описані напрочуд детально, без жодних питань чи недомовок. Завдяки мозаїці часових ліній та чергуванню оповіді від імені різних героїв - Віктора, Еліота, Сідні, її старшої сестри Серени та кремезного й кмітливого Мітчелла Тернера (колишнього співкамерника Віктора) - ми можемо поглянути на ті ж ситуації та події з різних точок зору. Що найцікавіше, тут немає позитивних чи негативних персонажів, кожен вважає себе правим, а опонента - лиходієм. При цьому вони усвідомлюють, що є насправді поганими, але переконані, що ворог ще гірший. Нема чорно-білої моралі - лиш безліч відтінків сірого. Книга написана легко і читається швидко, дивує, інтригує, змушує хвилюватись за персонажів чи ненавидіти їх, оцінювати їхні дії та вирішувати моральні дилеми. До речі, у книзі є декілька ілюстрацій - менше, ніж хотілося б, але вони дуже харизматичні. Це моє перше знайомство з творчістю американської письменниці Вікторії Елізабет Шваб - і воно перетворилось у щире захоплення ❤️.