Ashes and Moonlight

Як шкода прощатися з цим світом( Фінальна книга дуже сподобалась! Хоч місцями виникала думка, що дуже довго тягнуться події, а на кінцеву битву залишили якось мало сторінок. Також трішки не сподобалось, що стільки уваги приділено відьмам і саме їхній магії. Бо я полюбила цю історію саме за систему магії, а тут починає на перший план виходити магія відьом, яке ж більш стандартною і мені особисто якось не звʼязувалась з магією Інкарнатів. Але звичайно, коли нам вже повністю розкрили історію появи Інкарнатів, став зрозумілий цей звʼязок. Проте все одно закінчення мене трохи засмутило(спойлер!перетворення Ісайї та Адель на чаклуна та відьму). Хоч завдяки такому закінченню авторки залишила для головних героїв магію і натякнула, що в цієї історію буде продовження і все ще не вирішено. Проте, було дуже багато позитивних моментів. Я люблю оцінювати книгу спираючись на свої емоції підчас прочитання і часто вони в мене зашкалювали) Пищала від розвитку любовної лінії Ісайї та Адель, оце я вам скажу витриманий троп від ненависті до кохання і slow burn!!! Звичайно це не те кохання, до якого ми звикли, читаючи ромфентезі. Проте авторка таким чином не перетнула межу, де в сюжеті головна не любовна лінія. А як в цій книзі розкрився Рафаель!!! Це і є ще один плюс цієї частини - тут круто розкривають пекельних джентельменів та їхнє минуле, про яке ми нічого не знали до цього. Також цікаво було дізнаватись і про минуле самого Ісайї. Було відчутно ніби авторка пробує ще й залучити троп любовний трикутник, хоча робила вона це не вперше якщо враховувати стосунки Адель та Луки. Закінчення фінальної битви було взагалі не таким, як я собі уявляла. СПОЙЛЕРИ! Засмутило, що Інкарнати планет померли, хоча з іншої сторони розумію, що їм було б складно вижити без їхніх сил, до яких вони так звикли. Щодо Луки взагалі шок. Складається враження, що авторка якимось чином натякає, що стосунки Адель та Луки ще можуть мати продовження. Особливо склалося таке враження після фінальних розділів від Луки та Ісайї. Загалом цикл неймовірний. Дуже відчутно що авторка натякає на продовження і в її соцмережах я знайшла цьому підтвердження. Тому з нетерпінням чекаю 4 частини!

Фінальна книга була більш динамічною і сподобалась мені найбільше з усієї серії. Фінал був дещо стиснутим, початок книги затягнутим, я хотіла б більше деталей після фінальної битви. Також в цій книзі було вже більше моментів, які були передбачувані. Не вистачило мені напруги в основній любовній лінії. Не люблю любовні трикутники, дуже дратувало, що Ісайя все ніяк не міг відійти від колишніх стосунків, але при цьому є і основна любовна лінія, яка через це стає не такою яскравою. Було відчуття, що вони не знають точно , що хочуть. Але оскільки в основі історії стояли не стосунки, то на враження від сюжету це не вплинуло. Мені дуже сподобалась задумка, хоч місцями було багато плутаних загадок, що потрібно було цілу дошку робити з усіма схемами. Загалом цікаво, але місцями не допрацьовано. Щодо оформлення - в цій книзі мені нарешті сподобались ілюстрації, в перших двох вони зовсім мені не подобались, тут персонажі дуже круто показані і чіткі малюнки. Із задоволенням почитала б новелу, в якій було б розкрито подальше життя героїв, як вони влаштувались. Сподіваюсь, колись ми її отримаємо.

Фінал завершив всі сюжетні лінії, та було сумно прощатись з персонажами. На жаль, на відміну від «Абсолютних елементів», де я дуже любила любовний трикутник, почуття Адель і Ісайї мені не здались такими ж цікавими. Можливо, з їх розвитком просто занадто затягнули. З Лукою все завершилось очікувано. Але сама історія чудова, кінець логічний. Окремо скажу, що було цікаво читати про відьом.

Третя частина книги не стала розчаруванням для мене. Адель місцями підбішувала, хоча поведінка її не мерісьюшна (тут потрібно визнати). Дівчина пахала і її ріст я бачила. Тут скоріше дратували її незрілі вчинки щодо головного любовного інтересу. Загалом любовна лінія, як на мене, авторкою затягнута. Натяки на любовний трикутник також на мене не спрацювали. Але спрацювала дружба, яка під кінець серії стала дуже зворушливою. Бонусом скажу, що атмосферу не було втрачено і якщо читати весь цикл відразу, то це дуже помітно.

Це остання книга трилогії Тиша і хоч, на мій погляд, попередні 2 книги цікавіші - загалом серія сподобалась✨ Манера написання авторки зробила чудову магію букв, яка змушувала читати 1 та 2-гу частини за день, а відсутність 3-ої частини, а пізніше й перенесення дати виходу змушували внутрішнього книжкового хом’яка робити «туп» лапкою. Окремий плюсик за оформлення книг, той рідкісний випадок, коли око тішать і обкладинки з форзацами, і папір з ілюстраціями, ще й шрифт приємний (мені не зайшов арт Ісайї в останній книзі, щось на ньому він трішки стрьомний, але це справа смаку????). Сама історія не банальна, тобто в ній не має фейрі та інших класичних чарівних істот, спайсі сцен, натомість не менш захопливий фентезі світ. Трішки детальніше з мінімальними спойлерами: ????Інкартанти планет з унікальними силами, причину появи яких ми дізнаємось наприкінці заключної книги. Не думала, що назви деяких супутників планет сонячної системи дізнаюсь з фентезі, але як вже є; ????Тиша - туман, який настає з темрявою, а з нею з’являться вовкоподібні демони, які знищують людей що опинилися на вулиці в цей час. Привіт комендантська година, тут вона з’явилась до того як це стало мейнстримом. І якщо ви колись отримували поганий подарунок, Тиша доведе, що не такий він вже був і поганий; ????Клуб пекельних джентльменів - що першочергово створений для боротьби з демонами Тиші. Діалоги джентльменів частенько потішні й розбавляють сюжет. В 1-ій частині можна зловити трішки крінжі від маски шоу головної героїні; ????Ковен відьом з силами відмінними від Інкартантів планет та звісно ж з власними таємницями. Частина ковену перетворюється в драконів???? ⭐️ Загадки залишені першою відьмою та страшні казочки, які виявились правдою; ????Сильний персонаж антагоніст. А тепер відкрийте форточку, бо далі буде капелька душноти книголюба: якщо з книги забрати сцену зі смертю колишньої одного з головних героїв - читач нічого не втратить. Давайте співставимо злочинця з ножем і 2 боги з нереальними силами, очевидно ж що боги нічого не могли зробити й колишню кохану зарізали????‍♀️ Звісно ж всі засмутились, але не так щоб сильно! На цій частині мої очі так часто робили оберти навколо осі, що я почала хвилюватися за них і відклала книжку до стабілізації ситуації)) Ще один нюанс заключної книги одруківки, не те щоб я за це засуджувала, я без них взагалі писати не вмію, але в минулих частинах не помічала.

Довго я чекала на цей фінал і ось, нарешті, це сталося. Ця частина мені сподобалася найбільше з трилогії, як це зачасту і буває. Оформлення книги теж моє найулюбленіше. Аж не віриться, що я стільки років пройшла з Адель та іншими персонажами до цього моменту. Як і очікувала, події в третій частині найбільш хвилюючі та епічні, фінальна битва також. Було дуже цікаво чим же закінчаться історії персонажів, тож книга читалась доволі швидко ????????

Ця частина чудовий показник масштабної роботи авторки над світом, сюжетом і персонажами. На мій погляд, чудове завершення історії з можливістю майбутніх продовжень чи сиквелів

Нарешті фінальна частина Тиші (хоча в своєму інстаграмі авторка активно натякає на 4 частину), яка ще більш динамічна і масштабна, ніж попередні. Авторка продовжує розкривати персонажів і ми бачимо всі їхні сильні та слабкі сторони, а також людські риси у тих, хто, здавалось, давно вже втратив усяку людяність. Мені дуже імпонує Адель і те, як вона змінюється під фінал трилогії. У неї неймовірний ріст, зважаючи на трагічне дитинство, непросте життя та втрату брата. Ще в цій частині я нарешті відчула хоч якусь симпатію до Ісайї, бо в попередниіх він мене чогось сильно дратував. Але в ПтМС він нарешті повною мірою розкривається як Інкарнат Землі. Безперечно достойний фінал історії.

Третя частина трилогії Редгрейн Лебовскі "Попіл та місячне сяйво" завершила історію, яка, на жаль, не змогла повністю виправдати мої очікування після перших двох частин. Я уже й не очікувала чогось "вау", але мені сподобалася ця книга більше за дві попередні. Фінальна битва була масштабною, авторка точно вдосконалила свої навички письма. Під кінець, коли я пройшла з Адель шлях безкінечних пошуків, то змогла краще її зрозуміти. Я переважно бачу позитивні відгуки на цю серію. Можливо, у мене були просто занадто високі очікування. Я можу сказати, що це фентезі скоріше на любителя, але цей світ і його герої все-таки варті уваги. Хоча третя частина і гарно завершує історію, мені, на жаль, не вдалося повністю насолодитися цією трилогією від початку й до кінця.

«Попіл та місячне сяйво» – захоплююче завершення трилогії, яке не дасть вам спокою до останньої сторінки. Адель стикається з фінальною битвою, де їй доведеться не лише боротися з зовнішніми ворогами, але й подолати власні внутрішні демони. Загадки, небезпеки та неймовірна рішучість героїні приводять до епічної розв’язки!

Третя книга циклу полонила мене і читання видалось дуже емоційним Сюжет насичений подіями і протистоянням світла і темряви, добра і зла, інкарнатів та людей. Скажу чесно було важко відірватись, бо я дуже вболівала за перемогу.⠀ Розкриється таємниця блокнотів Агнеси, оскільки Адель та Ісайя разом з Пекельними джентельменами поклали багато сил, щоб знайти четвертий.⠀ ⠀ Стародавня казочка про злого чарівника Тікі Ра оживає і я читала ось так. Пригоди стають небезпечними і не всі інкарнати доживуть до розвʼязки.⠀ ⠀ Дуже важко було читати про минуле маленької Адель та Яго, втрата рідних людей залишила глибоку душевну рану Адель. Ісайя цей біль розуміє, приймає, розділяє і підтримує Місячну Діву.⠀ ⠀ Інкарнат Землі перетворився з переляканого підлітка в могутнього владику і сина свої зірки. Те як земля відгукується і підкоряється йому викликає мурахи на тілі.⠀ ⠀ Тандем Адель та Ісайї - це танець снігу та льоду над квітучим садом півоній. Енергетика і магнетизм цієї пари передається читачеві і це ВАВ.⠀ Особисто для мене вчинок Малахії - гідний справжнього короля. Протягом всього циклу він викликах емоції від негативу до захоплення, його роль таки головна і багатогранна у всій історії інкарнтів.⠀ ⠀ Щодо Луки я здивована, яке рішення прийняла Адель … і думаю його історія ще не розказана до кінця. Адже темрява завжди тягнеться до світла.⠀ ⠀ Книги заставили задуматись над життям, над цінностями, над мріями і вчинками, переосмислити минуле, щоб рухатись у майбутнє.⠀ ⠀ Рекомендую вам захопливе фентезі з ароматом далеких мрій та зоряного пилу. ⠀

Це остання частина трилогії, хоча я би не проти почитати ще кілька частин цієї історії, так вона мені припала до душі! Цей цикл вартий кожної хвилини, витраченого на його читання ♾️♥️ В цій історії прекрасне все: від світобудови і персонажів до подій, які розвиваються. Мені не бракувало динаміки, всі герої живі, а їхні вчинки логічні. Окремий лайк від мене за звʼязок з зорями, планетами і Всесвітом (зрозуміють ті, хто прочитає????) Хотілося б забути і знову поринути в читання цього циклу. Хоч як би сумно не було прощатися з цією історією, мушу це зробити. Але після себе вона залишила найкращі почуття. « Нас визначає не те, ким ми народилися, бо ніхто не вибирає свою долю. Однак за нами досі залишилось право вирішувати, ким ми зрештою можемо стати. Злякатись і втекти чи стиснути зуби й кинутись в бій? Тільки ми знаємо відповідь. І я знайшов свою. »

⭐️5/5 Це той випадок, коли завершила читати цикл і шкодуєш про те, що він скінчився. Фантастична трилогія, я не очікувала такого від українського автора. Чудовий стиль написання, особливо відчутно, що українська є мовою оригіналу. Унікальний світоустрій, відсутність запозичень, динамічний сюжет, відсутність непотрібної води та описів всього підряд на три сторінки. Ісая, Раф та Лука ❤️ Любовна лінія другорядна, без розкриття в деталях усіх почуттів та емоцій, але така чудова…того, що написано достатньо і більше було б зайвим. На окреме «вау» заслуговує оформления від небо ????