"Кожен елемент у моїх ілюстраціях має певний сенс.”
Ділимось з вами захопливим інтерв'ю з Тарасом Копанським — ілюстратором нашої нової книжки «Пів короля», яка вийде вже зовсім скоро!
Розкажи трохи про себе чи ти завжди хотів стати художником?
Я народився в сім’ї художників. Усе життя я спостерігав за тим, як створюється прекрасне. Батьки не нав’язували мені малювання, але уникнути його було неможливо. Серйозно малювати почав, коли мені було 15 років, у ту переломну мить я вирішив присвятити своє життя творчості. Після багатьох місяців практики я почав отримувати більш-менш, хороший результат. Я завдячую своїм батькам за поштовх у власному творчому шляху, за непогане, як на мене, відчуття смаку і колосальну підтримку.
Ти малюєш щодня? Чи є в тебе якісь особливі ритуали перед роботою?
Я намагаюсь малювати по можливості кожного дня чи то начерки, чи то композиційні структури. Малювання потребує регулярної практики, подібно м’язу, який необхідно тримати в тонусі. Втім, великі проєкти або обдумані роботи народжуються не так часто, зазвичай їм передує пошук натхнення, ідей і певних референсів. Конкретних ритуалів я не маю, окрім того, що, зазвичай, перед важливою роботою я йду усамітнитися на природі, аби втекти від шуму міста й зібратись із думками.
У якій техніці тобі найбільше подобається працювати й чому саме?
Зважаючи на мою графічну спеціалізацію, найзручнішими техніками для мене є ліногравюра, суха голка та акварель. Останнім часом працюю переважно з аквареллю, мене цікавить дослідження взаємозв'язку кольору й настрою певних кольорових гам. Акварель вважається однією з найскладніших технік та вона здається живою й пульсуючою завдяки тому, що дозволяє передати повітряність і легкість зображення. Ліногравюра, своєю чергою навпаки — драматична, у ній немає нюансів, окрім чорного й білого, тому це вдалий вибір для передачі саме змісту, з певним символістичним забарвленням.
Коли тобі запронували роботу над книжкою «Пів короля» Аберкромбі, які були перші емоції та думки?
Я був радий, що мені випала можливість ілюструвати книжку для видавництва та охоплений хвилюванням, адже, хотілося виконати все якнайкраще. Це чудова ідея - давати можливість молодим художникам ілюструвати книги, у майбутньому це може подарувати Україні багато хороших ілюстраторів.
Чому саме таке рішення книжки «Пів короля» на що ти хотів звернути увагу читача? Та як виглядатиме вся трилогія?
Насамперед я хотів закцентувати увагу на персонажах, яких Аберкромбі зобразив ключовими в долі героя Ярві. А золотий орнамент символізує примарну «руку долі». Також у книзі є чіткі культурні паттерни, на які робиться не менший наголос. Усі ілюстрації виконані в колажній манері, це дозволяє побудувати певну змістову ієрархію, підкреслити головне, і вмістити в себе основні символи з частини, якій присвячується ілюстрація.
У наступних книжках буде використаний ідентичний підхід, для збереження відчуття цілісності трилогії, можливо, будуть додані ілюстрації на розворотах, що значно урізноманітнить візуальну складову книжки.
Яку літературу ти читаєш? Чи є книжки, які хотів би проілюструвати? Знаємо що тобі до вподоби комікси, які комікси тебе надихають?
У читанні я універсальний, мені подобається можливість книжки передати будь-який жанр, настрій, сюжет. Вона дозволяє розкрити думки персонажів, їх щирі почуття, на це не здатен жоден інший вид мистецтва. Зараз крім книг, які я ілюструю, я захоплююся класикою англійського містицизму: Артуром Мекеном, Амброзом Бірсом, Робертом Чемберсом. Мабуть, саме їх твори я б й хотів проілюструвати, маючи таку нагоду. Окрім цього я часто перечитую поезію Блейка й Бодлера.
Європейська школа коміксу, на мою думку, одна з найцікавіших. У наш час багато неймовірних художників створюють надзвичайні проєкти на основі існуючої супергероїки, переосмислюючи твори у власному стилі. Будь-яка подібна праця виступає в ролі їх артбука, кристалізації творчості митця. Серед таких художників можна виділити Жана Жиро, Білла Сінкевича, Ешлі Вуда, Хуанхо Гуарнідо, Майка Мінйолу й багато інших.
Який твій улюблений герой із книжки «Пів короля»?
Мій улюблений персонаж — дядечко Ярві «Ніщо», мені імпонує його сила і витривалість. Він схожий на чарівників у казках, які аж до останньої глави не показують своєї справжньої сутності й важливості.
У яких місцях, країнах ти б хотів побувати й що побачити?
Мені до вподоби краса природи, варто зазначити, Норвегія в цьому плані мене особливо вабить. Також хотів би відвідати Австрію, столицю сецесії, стиль якої мені надзвичайно імпонує, та поки що ковід заважає.
Є щось заповітне над чим би хотів попрацювати?
Я б спробував свої сили в створенні власного графічного роману, але поки я не маю достатнього досвіду в написанні сценарію, ця ідея далека від реальності.
Влітку ти закінчив академію мистецтв, чи продовжуєш навчання?
Так, я навчаюсь на аспірантурі й паралельно викладаю композицію в рідних стінах академії.
Як тобі перший досвід роботи зі студентами?
Не так давно я сам був студентом, тому добре розумію, яку важливу роль у навчанні відіграє викладач. Мені приємно ділитись власним досвідом, тому я намагаюсь бути потрібним для студентів, доступно подавати їм усі знання, що необхідні для становлення художника, як майстра й особистості.
Мені цікаво викладати, це змушує інколи поглянути на вже знайомі речі з нового ракурсу та самому навчитися чомусь.
У книзі «Пів короля» багато символів, що вони означають, якій зміст вони несуть в ілюстрації чи це тільки елементи композиції?
Кожен елемент у моїх ілюстраціях має певний сенс, так вищезгаданий золотий орнамент ілюструє долю Ярві. Також у зображеннях можна розгледіти антропоморфні лика божків. А провідним елементом ілюстрацій є вирізані силуетні плями певних сюжетних елементів, на яких акцентує автор, наприклад: чотири кинджали короля, кайдани поневолення, подаровані стріли, й останній — символ єдиного бога, символ влади.
Які в тебе очікування від виходу першої книжки?
Це перша мною ілюстрована книжка, мабуть, я очікую її так само як і прихильники твору. Цікаво дізнатися думку саме читачів, чи будуть до вподоби їм мої ілюстрації, адже книга робиться насамперед для них.
