Ділимось з вами цікавою розмовою з Надією Дойчевою — ілюстраторкою нашої трилогії «Темні матерії». Раді повідомити, що вже в листопаді вийде довгоочікувана завершальна частина — «Янтарний телескоп».
Надю, коли ти працювала над трилогією «Темні матерії», що тобі давалось найлегше, а що найважче? Які твої улюблені герої з історії та чому?
Звичайно, найлегше мені давались герої, з якими себе якось ототожнювала або малювала з себе. Це Серафіна і місіс Колтер. В третій частині трилогії я якось почала співчувати останній, її життя – це драма. А улюблені герої другого плану – це відьми і цигани, галівспайни.
Як ти шукала образи героїв? Чи є в персонажів справжні прототипи?
Я постійно збираю референси. Коли бачу якийсь цікавий образ десь в соцмережах чи на якихось сайтах ‒ зберігаю в бібліотеку. За потреби звертаюся до них. В голові у мене є приблизна картотека всього, що є в моїх папках. А далі я працюю приблизно як нейромережа. Компілюю образ з різних референсів, і це вже безсвідомий процес. Цих людей не існує в реальності, але моя задача – щоб вони виглядали, наче справжні. Головне – проскочити «моторошну долину» (гіпотеза Масахіро Морі, професора робототехніки, згідно з якою робот або 3D модель викликає відразу у глядача, якщо вони надто людиноподібні).
Чи б хотіла жити у світі Філіпа Пулмана?
У світі Ліри – світі з нерівністю, сумнівною медициною, відсутністю масової вакцинації і з якоюсь дикою істотою поруч, з її власним набором вірусів і бактерій, – точно ні). Ми всі спостерігаємо, чим це може закінчитись. На мою думку, ми живемо в кращому з усіх часів, що були. Сподіваюсь, найкращі ще попереду.
Уяви, що в тебе є деймон – який би звір це був?
Якби вже нікуди було подітись і довелось обирати деймона, то найімовірніше, це була б якась маленька змійка. Її легко носити в рукаві. Також мені дуже подобаються і сови, і хижаки сімейства котячих.
Важко з практичним підходом 21 століття мислити романтично)
Як проходить твій процес роботи над проєктами? Чи є якісь ритуали, аби краще працювалося?
Найкраще мені працюється вночі. Але я мушу взаємодіяти з соціумом і враховувати свої обов’язки перед сім’єю, тому я намагаюсь відмовитись від нічного режиму і від того трохи страждаю. Найкраший ритуал – виспатись, зробити якусь подобу ранкової гімнастики і випити кави. А далі – залежно від встановленого графіку.
В тебе багатий досвід ілюстрування книжок. Порадь початківцям, що має зробити ілюстратор, щоб видавець його помітив?
Я б порадила якомога раніше починати знайомитись із видавцями і пропонувати власні проєкти. Але й не комплексувати тим, хто починає працювати в цьому напрямку в зрілому віці. Ніколи не пізно, і варто накопичувати навіть відмови, щоб легше їх сприймати. Один видавець відмовить, інший погодиться або знайде вас пізніше. Важливо бути дружнім і позитивним. Незалежно від якості робіт, софт скіли ніхто не відміняв.
Ну і, як це не банально, не боятись і вірити в себе.
Яку літературу ти читаєш та що мрієш проілюструвати?
Останнім часом дуже мало читаю художню літературу, в основному, слухаю якісь науково-популярні підкасти або лекції, або просто музику. Проілюструвати все ще хочу «Декамерон». І навіть не у форматі друкованої книги. Це могла б бути живописна серія чи анімаційна стрічка.
Чи є в тебе кумири? Чиїми роботами ти захоплюєшся?
Моїми кумирами завжди залишаються старі майстри живопису, пізніші періоди в мистецтві мене теж цікавлять. Оскільки зараз навчаюсь анімації, то захоплююсь і досліджую найкращі зразки цього напрямку мистецтва.
Чим би ти займалась, якби не ілюстрація?
Якби це було щось зовсім не пов’язане з образотворчим мистецтвом, то це було б щось ближче до біології, медицини або математики. Важко сказати, адже після 9-го класу я вступила до художнього училища, це зовсім інший світ, далекий від звичної школи. У 14-15 років я хотіла бути пластичним хірургом. По телевізору доводилось бачити жертв пластичної хірургії того часу, а оскільки я вже досить схоже малювала портрети, мені здавалось, що я змогла б робити кращі обличчя). Як же мало я тоді знала…
Як ти відпочиваєш та що тобі надає сил?
Загалом, дуже рідко відпочиваю. Іноді гуляю в лісі, іноді навіть там бігаю. А сили найкраще відновлює достатній сон.
Нас дуже вразив твій дитячий інтерактивний проєкт, якщо можливо, розкажи про нього.
Це міжнародний проєкт, мета якого – відновлення інтересу до книжки в епоху гаджетів. Власне, це книжка, яка буде перекладена понад 50-ма мовами, з деталізованою графікою, великою кількістю анімацїї, музикою відомих композиторів і виконавців зі світовими іменами, текстами відомих поетів, озвучена дуже відомими акторами, також з іграми для дітей. Подробиці і дати релізу сказати поки що не можу.
Проєкт досить складний технічно, вимагає і від мене освоєння певних нових для мене скілів.
