Для читачів: розкажіть трохи про «Медальйон трьох змій» та її героїв?
Наразі це моя улюблена історія, яка почалася кілька років тому. Це своєрідна суміш темного ретро-фентезі та пригод, де всього є вдосталь. Сюжет поділений на дві гілки: одна описує міські заворушення, спричинені вбивством цісарського віденського намісника з метою повернути права українцям та зменшити тиск з боку інших національних груп, а коли на вулицях з’являється справжній жорстокий ворог - таємничі міфологічні потвори, - битва переростає у справжнє протистояння за виживання; інша сюжетна гілка розповість про міжрівневе життя світу зсередини, в яке випадково потрапляє наш головний герой. Я вирішив, що час поекспериментувати з жанрами та нарешті виписати персонажів, про яких хочеться не тільки читати, а й з якими не проти б зустрітися в реальному житті. Едмунд - головний герой, підліток та жебрак майже все своє життя. Впродовж оповіді йому випадає на плечі пережити ледь не весь спектр емоцій - від найважчих до омріяних надій. Він стає частиною команди музейників, завданням яких є віднайти алхімічний артефакт, створений давнім братерством. У команді ви також зустрінете веселуна Механіка, науковця Мечислава, захисницю трьохрівневих істот Анну, сліпого хлопчика Влада, якому еліксир допомагає бачити сильветки майбутнього, та грізний, але в мудрий очільник Фердинанд. Усі разом вони пройдуть крізь вогонь, дорослішання особистості, загадки та знайдуть відповіді лишень на кінці світу.
Ця книга також особлива тим, що до кожного важливого розділу були створені багатоінструментальні композиції (саундтреки, якщо хочете) Єгором Грушеним. Сподіваюся, читачі зацінять таку новиночку:)
Чи буде продовження історії?
Обов'язково. Саме зараз працюю над другою частиною «Закон третьої крові». Сама ж історія триватиме трилогією під назвою «Книга змін». Коли сідав писати, то від початку розумів, що неможливо описати всі події однією книгою, нехай навіть і об’ємною.
Чи був хтось із героїв книги натхненний людьми з вашого реального життя?
Майже кожен герой має в собі крихти характерів та історії реальних людей, однак, на відміну від «Останнього спадку», в «Медальйоні» практично всі є зібраними персонажами. Попри це, я намагався зробити їх настільки живими, щоб читачі, прочитавши книгу, не повірили у відповідь на це запитання :)
Хто був вашим улюбленим персонажем для написання? А хто навпаки?
Спершу улюбленим був жебрак Едмунд, у формування його як особистості я вклав чималий шмат власної душі, але з появою Влада все змінилося. В такого доброго, волелюбного та веселого хлопчика важко не закохатися!
Стосовно не улюбленого, то, мабуть, такого немає. Геть усіх я прописував з цікавістю, навіть антагоністів. Перш за все за насправді цікаві, а найголовніше - життєві погляди, які може зрозуміти кожен.
Який ваш улюблений уривок/сцена «Медальйона трьох змій»?
Безперечно бій на Арені на території помешкання Емануїла Франца та його наслідки. Саме ця сцена стає поштовхом до протистоянь та перших речень намісникової «Книги змін».
Це частково історичний роман, вам довелось штудіювати підручники з історії для написання?
Більшість подій книги відбуваються у Львові 1908 року і, щоб найкраще відтворити побут та інші тогочасні деталі, я звернувся до письменника Богдана Коломійчука. Він майстер ретро-романів і з радістю допоміг мені із літературою та архівними документами. Окрім того, довелося шукати справжні фото та мапи багатьох європейських міст, які б відповідали початку 20 століття, цікаві згадки та історії необхідних мені локацій і навіть окремих будівель.
Звісно ж, крім документальної літератури, мусив також прочитати й багацько художньої. Певен, усе це не було марно.
Чи є у вас кумири серед авторів?
Безперечно, колись були (українські та зарубіжні). Кільком навіть намагався наслідувати. Пам’ятаю як 2017 року поїхав у Варшаву на презентацію нової книги Дена Брауна, я тоді просто шаленів від зустрічі з кумиром. Усі вони вплинули на мене як на персону та автора, але згодом зрозумів, що необхідно пам’ятати їхні уроки, але вдосконалюватися самостійно. Можна сказати, що кумири дали поштовх, а рухатися далі повинен уже сам, що і роблю від початку роботи на «Медальйоном».
Що підштовхнуло вас до написання «Медальйону»?
Тут усе надто складно. Історія дозрівала роками: від першої подорожі до Праги та секретів португальських підземель до захопленого прочитання творів класиків минулих століть. Хотілося поєднати цікаву оповідь, крутих нешаблонних героїв, загадки, над якими необхідно добряче помізкувати, і водночас показати жахи війни, причинами яких є далеко не багатство, а людська заздрість та жадоба до влади над "нижчими”. В один день усе це зібралося та вибухнуло в моїй голові. Не збрешу, якщо скажу, що хочу, аби «Медальйон» читали, щоб його любили, та перш за все - щоб після останнього речення відклали книгу та кілька хвилин просто подумали.
Запитання-блискавки
Переписка чи телефонний дзвінок?
Телефонний дзвінок.
Яку суперсилу ви б обрали?
Мандрівка в часі.
Що останнє дивились на Youtube?
Якби запитали вчора, то це були б уроки по відеомонтажу. Це звучало б солідніше:) Сьогодні ж останнє - огляд футбольних матчів англійської прем’єр-ліги.
Фейсбук чи Інстаграм?
Мабуть, фейсбук, але обидві мережі вже набридли.
Чай чи кава?
Кава.
Куди б хотіли відправитись найближчим часом?
Ісландія.
Що змушує вас сміятись навіть у поганий день?
Друзі та рідні - вони в мене крейзі:) А ще серіал «Бруклін 9-9»
